415. Ні Во "The Empress of Salt and Fortune"

Повість, яка взяла Г'юґо у 2021 році.

Належу до того табору тих, кому повість не сподобалась. Це була моя друга спроба послухати цю аудіокнижку, і з другого разу принаймні це виструнчилося у щось зв'язне.

Інші оглядачі слушно зауважують, що історії важко співпереживати. І це правда. Тут є дві дійові особи: клерикал Чі і стара служниця на ім'я Кролик. Кролик оповідає Чі історію про славетну імператрицю Ін-йо, якій вона служила, про туманний період її вигнання з палацу і як вона хитро й безжально змогла захопити владу.

Світобудова тут на місці, є цікава гра з образами і майже казкові алюзії (Кролик, Лисиця і т.д.), і, можливо, це було б цікаво читати, якби авторка дала бодай одну причину, чому я, читач, маю перейматися цією оповіддю. За структурою, історія Кролика починається з моменту, коли ми фактично нічого не знаємо про імператрицю Ін-йо та її мотиви. І лише поступово ця загадка розкривається. Але бачте, проблема в тому, що сама загадка на початку історії не представлена. Я просто слухаю, як одна людина розповідає щось іншій людині.

І це ще написано таким стилем, через що, здавалося б, коротка повість (2 години) видається довжелезною. Оглядачі, яким сподобалось, кажуть, що це ліричне письмо. Мені ж здається, що це надміру драматичне письмо. Оці постійні повтори: "Ти розумієш?", "Ти розумієш?" Ні, я не розумію. Це якась імітація загадковості, пісок в очі, розбавлене типу мудрими цитатками.

Щодо феміністичності книжки... Навіть нічого казати не хочеться. Таке.