Книги, де Смерть — окремий персонаж

Вирішила зробити окрему підбірку, бо я люблю, коли Смерть постає не просто символом, а істотою з певним характером і мотивами.


1. Террі Пратчетт "Дискосвіт" (серія)
Найдивовижніший Смерть в моєму читацькому досвіді. Він мудрий, має почуття гумору, говорить СМЕРТЕЛЬНИМ ГОЛОСОМ і весь час виробляє щось несподіване.
P.S. Якщо ви маєте арт, де Смерть стоїть з ананасами і коктейлем, будь ласка, скиньте мені )

2. Рей Бредбері "Смерть і Діва"
Класична історія про стару жінку, яка зачинилася у своїй хатині і нікого не впускала, бо боялася, що то смерть прибрала людську подобу. І в результаті до неї справді прийшла Смерть у вигляді її давнього кохання. А є ще алюзійний комікс на цю історію)

3. Террі Пратчетт, Ніл Ґейман "Good Omens"
Не скажу, наскільки відмінний цей Смерть від звичного Пратчеттівського, але тут він належав до Чотирьох вершників Апокаліпсису.

4. Маркус Зузак "Крадійка книжок"
Смерть є таким собі оповідачем, що бачить світ кольорами і співчуває людям. Особисто мені він уявлявся канцеляристом, який просто виконує свою роботу. Таким у чистій випрасуваній сорочці, прямих чорних брюках і з діловим портфелем.

5. Дмитро Ємєц "Мефодій Буслаєв" (серія)

Тут смерть звуть Аїдою Плаховною. Це вельми потішна й вольова бабуся, яка любить хильнути.

6. Дара Корній "Зворотний бік" (серія)
Тут точно не пам’ятаю вже, бо давно читала, але її звали Мара і, здається, була вона матір’ю Стриба (якщо помиляюся, виправте мене). Уособлювала печальну жінку.

Перелік буде поповнюватися...

Немає коментарів:

Дописати коментар