412. ​Ерлінґ Каґґе "Чого я не навчився у школі. Філософія для шукачів пригод"

Двоякі враження від книжки, в одному відгуку навіть казали, що передмова цікавіша за книжку :)

Але дозвольте представити автора. Норвежець Ерлінґ Каґґе — перша людина, яка подолала пішки Південний полюс, Північний полюс та піднялася на вершину Евересту. Він також видавець і натураліст. Доволі цікаве життя в чоловіка.

"Чого я не навчився у школі" — це щось середнє між мотиваційною літературою і особистими роздумами. Як на такий жанр, перший її плюс в тому, що вона маленька. Другий плюс — що в ній доволі корисні, як на мене, висновки.

Наприклад, автор підштовхує не відкладати здійснення мрії на потім, не боятися провалу, але так само не боятися хапатися за грандіозний шанс, коли він перед тобою постає. Не шукати в своїх прагненнях відповіді на питання "навіщо?" і "що це дасть?", а насолоджуватися процесом. Також автор порівнює буденне життя в цивілізації і життя посеред дикої природи, замислюється над тим, що таке справжня свобода вибору і щастя, як не загубитися в метушні повсякдення.

Книжку супроводжують гарнезні фото з його експедицій.

Чому двоякі враження? Я відчувала, що фактично в усьому погоджуюся з автором, інформація була для мене очевидна, і це не те, що я шукаю в такого роду книжках.

Тому, мені здається, ця книжка може стати в пригоді у двох випадках:

1) коли її читає не шукач пригод, а потенційний шукач пригод, якому лише бракує поштовху, щоб зробити перший крок назустріч своїй мрії, можливо, людина значно молодша, ніж я;

2) це могла б бути непогана книжка для читацького клубу, щоб просто посидіти-потеревенити з колегами-читачами на описані теми, прорефлексувати свій досвід.

"Іншою причиною страху величі є те, що чим більшого прагне досягти людина, тим імовірніше, що в певній ситуації  вона ризикує зазнати невдачі. Страх видатися ідіотом найчастіше спричиняє бажання замести свої мрії під килим. Нерідко здається, ніби легше відмовитися від спроб й уникнути провалу. Коли шанс стукає у двері, легше опустити жалюзі: ліпше хай собі той шанс проходить повз тебе, ніж ним скористатися, ризикуючи поразкою". 

 

"Проблема в тому, що надто багато одночасних завдань і надто багато можливостей вибору той вибір, певним чином, обмежують. Приємно обирати між трьома видами джему на сніданок, але обмірковувати цей вибір — даремно змарнований час".