411. ​Софі Клеверлі "Таємниці Віолети Вейль. Історія з могилою"

Іще одне СШВ-СШВ, але цього разу дівчачий детектив з дрібкою містики. Віолета Вейль — донька трунаря. Понад усе вона мріє допомагати батькові у справі, але через те, що вона дівчинка, їй у цьому відмовляють. Коли батька звинувачують у вбивстві кількох людей, вона береться за те, щоб докопатися до правди. У цьому їй допомагатимуть вірний пес Кості та Олівер, старший хлопець без пам'яті, який сам став жертвою загадкового вбивці, але буквально "повстав з могили".

Детективна загадка на рівні ок: могло би бути краще, але достатньо читабельно. Цікаві більше спостереження героїні щодо трунарської справи, її прив'язаність до цвинтаря і здібність чути голоси мертвих, яка тут не сильно експлуатується, але додає дрібку загадковості. Можливо, цей дар буде краще застосований далі у серії.

Як завжди з дівчачими навколоісторичними детективами, мене трішки дратує класичне зітхання щодо "дівчинка має займатися дівчачим" і клятих спідниць. Ну, то добре, що Віолета знайшла себе у детективній справі. 

Обкладинка чудова! До підліткових дівчачих детективів завжди створюють такі симпатичні атмосферні образи, що руки до них так і тягнуться.

Я вже писала раніше, але "Ранок" чомусь не любить гру слів. Оригінальна назва така: "A Case of Grave Danger". Фішка в тому, що тут обігрується слово "могила" (grave), адже сетинг-сюжет роману відповідний, та "смертельна небезпека" (grave danger). Невже не можна було підібрати якийсь прикольний варіант, використавши один із сталих виразів з могилою, погратися якось? Чому зупинились на банальному перекладі "Історія з могилою"?