396. Джулія Беррі "Скандальне сестринство з Приквіллов-роуд"

Якось за обідом директорка пансіонату для дівчат та її брат відкидають ноги. А вихованки замість того, щоб повідомити констебля, вирішують приховати їхню смерть, бо не хочуть повертатися додому. Але не все так просто: доволі тяжко вдавати перед місцевими жителями, що людина жива, коли вона буквально мертва і вже старанно закопана в саду. Та й причиною смерті директорки стало навмисне отруєння, і хтозна, що потрібно таємничому вбивці...

Вікторіанський дівчачий детектив. Немає кращого поєднання, аніж естетика манірної Англії та дружньо-токсична динаміка гуртожитку дівчат-підлітків. Багато чорного гумору і його не менш вдала українська адаптація. Доктор Снеллінг починав нетерпеливитися. — Невже? І що? Ви відведете до неї чи ні? Кітті зволікала з відповіддю. — Вона спочиває, — сказала, віддаючи докторові Снеллінгу його капелюх. — Спочиває... — мало не додала "з миром", але вчасно похопилася, — ...у своїй спальні. Літня атмосфера з полуничними мотивами. Сюжет захопливий, інтрига тримається до самого кінця, і авторка дає читачу достатньо гачечків, щоб висунути власні версії. Утім більшість історії присвячена тому, щоб приховати смерть директорки та її брата, а не розплутати її. Тому розв'язка для мене була дещо зашвидкою — я чекала, що дівчата матимуть більше охоти розслідувати вбивство відповідно до жанру. Майже всі підказки падають їм до рук — вони не шукають їх цілеспрямовано.