395. ​Ян Мортенсон "Таємниця мексиканських божків смерти"

Приємний шведський детектив з приємним головним героєм. 

Юган Гуман — антиквар, який живе неквапним життям разом зі своєю кицькою Клео. Одного дня до нього навідується давній однокурсник з проханням приберегти для нього мексиканську статуетку. Того ж вечора його вбивають, і Юган стає основним підозрюваним у справі. Герой переконаний, що поліція не буде розбиратися, коли є такий комфортний винуватець, як він, а тому береться сам розслідувати убивство.

Гуман — персонаж, з яким, на відміну від багатьох інших відомих детективів-одинаків, було б приємно познайомитися в реальності. Він багато читає, насолоджується мистецтвом і життям загалом. Та й людина за характером гарна.

Детективне розслідування провадиться дещо наївно, методом прямого опитування всіх підозрюваних, але автор розуміє, як вибудувати загадку навколо особи загиблого і змусити нас вагатися, чи справді тут залучена масштабна наркоторгівля.

Загалом, я непогано провела час з цією книжкою.

Цікаво, що вперше роман українською вийшов у 2000 році у журналі "Всесвіт" — у перекладі, як і в книзі, Олега Короля. Версія, яка в "Апріорі", має більше тексту і перекладена за виданням 2018 року.

Авторство роману також заслуговує на увагу. Ян Мортенсон — це шведський дипломат, певний час був речником королівського двору шведського короля і головою секретаріату, після цього почав працювати в ООН. На дозвіллі написав 50 детективів про Югана Гумана. Писати (чи принаймні видаватися) почав вже у доволі зрілому віці — 37 років, перший роман про Гумана (1973) вийшов, коли йому було 40. 

"Таємниця мексиканських божків смерти" — це всього лиш третій роман із всієї серії і, мені здається, чудово потрапляє в нішу затишних детективів.