324. Річард Фейнман "Та ви жартуєте, містере Фейнман!"

5/5

Цю книжку мені порадила колись Віка, за що їй величезна подяка. Річард Фейнман — американський фізик, лауреат Нобелівської премії, один із учасників розробки атомної бомби, пізніше також викладач фізики. "Та ви жартуєте, містере Фейнман!" — добірка дотепних історій з його життя про науку, загадки, роботу, освіту, любовні пригоди, розваги та багато іншого.

"У цьому я завжди був тупим. Не розумів, з ким говорю. Мене завжди цікавила тільки фізика. Якщо ідея здавалася мені паршивою, я казав, що вона здається мені паршивою. А якщо доброю — то доброю. Усе дуже просто".

Фейнмана читати приємно. Він настільки залюблений у свою справу, настільки любить гратися з новими челенджами, які перед ним постають, що інше абсолютно не має значення. Ви можете не розуміти якісь термінологічні аспекти, але любов до таємниць, інтерес до того, як воно все працює, зрозумілий, гадаю, усім.
Фейнман починає свій шлях як гру. В дитинстві він бавиться в домашній лабораторії і ремонтує радіо містянам, щоб у подальшому продовжити гратися у серйозніші й важливіші ігри.

Якщо обрати лише один момент, який мені найбільше сподобався, то це його думка про те, що фізику треба не просто вчити, а намагатися її зрозуміти, вміти застосувати знання до практичних задач. Це повідомлення особливо чітко прослідковується у розділах про період викладання дисципліни в Південній Америці. Його студенти дуже добре зубрили матеріал, але при цьому не могли привести жодного прикладу з навколишнього світу. Також Фейнман наголошував, що не може зрозуміти теорію, якщо не бачить до неї застосування чи не може підібрати практичної задачки. Таким чином він не раз допомагав колегам знайти помилки в теоретичних міркуваннях, пропонуючи розглянути конкретний випадок.
Один із найбільших гріхів освіти, як на мене, — це саме відірваність теорії від практики. А такі дисципліни, як фізика чи хімія, крім того, вимагають демонстрації і застосування.

Найулюбленіший розділ, безперечно, про сейфи. Працюючи в Лос-Аламосі, він розважався тим, що зламував сейфи і витягав звідти засекречені важливі документи. По закінченню проекту певний інвентар вирішили розпродати, зокрема й кілька сейфів. Один із них належав Капітанові, який на час цього процесу був у від'їзді і не залишив код, а сейф треба було попередньо звільнити від вмісту. Щоб підібрати код, покликали Фейнмана, але даремно. Його вже досить швидко відкрив майстер, який прибув разом із вантажниками. Фейнман, звісно, здивувався і вирішив дізнатися, в чому таємниця. Як виявилося, розгадка була проста. Майстер просто спробував кілька заводських комбінацій і без проблем відчинив сейф. Протестувавши потім їх на інших сейфах, Фейнман з'ясував, що один із п'яти власників засекречених документів не спромігся змінити шифр. Отож, міняйте заводські паролі, браття!

Український переклад видав "Наш формат", за що їм хвала і дяка. Хоча я вкрай незадоволена кирилізацією кількох японських фраз. "Огаю, ґодзаї масу" — ви серйозно?! І хто передає "kohi" (кава) як "когі"?! Нема слів, одні букви.

Ну, то таке. Перекладачі з англійської часто цим грішать. А дизайн обкладинки суперовий.