четвер, 12 січня 2017 р.

219. Вільям Шекспір "Буря"

4.5/5
 *переклад Миколи Бажана
Несподіване повернення до класики. Просперо, герцог Міланський у вигнанні та сильний чаклун, насилає на корабель з королем бурю. Людей, які на ньому були, виносить на різні частини острова, на якому весь час мешкав Просперо зі своєю чарівною донькою Мірандою та потворним слугою Калібаном, сином злої відьми Сікораксі, яку жила на острові до того. Несправедливо загнаний у безлюддя чоловік прагне відновити справедливість та отримати вибачення і володіння назад.
У п'єсі багато елементів комічного, що після шкільних спогадів про трагічні "Ромео і Джульєтту" та "Гамлета" стало досить неочікуваним. Це наштовхнуло думку, що треба і їх перечитати (у подарункових виданнях "А-ба-би-га-ла-ма-ги" було б взагалі круто). Персонажі досить різноманітні, Просперо, хоч і влаштовує невеличкий "соціальний експеримент", але поводиться виважено, з розрахунком. Добрим його назвати важко, радше холоднокровним і в міру милосердним. Те, як він залякує Аріеля та Калібана, показує, що Просперо балансує на межі Мудрого старця та тиранічного мага. Загалом, як і в огляді будь-якої культової класики без належної підготовки, безглуздо намагатися щось глибоко аналізувати, коли є величезний обсяг готової критики. Тобто уже зразу можна дізнатися, що тут було зашифровано посилання на колонізацію, що наявні знаки трійці, що Фердінанд і Міранда проходили своєрідний обряд ініціації. Та найголовніше у п'єсах Шекспіра, як на мене, що вони цікаві самі по собі, і саме тому так довго живуть крізь різноманітні віки культур.
Тепер можна братися за роман Марґарет Етвуд "Hag Seed", якій базується на цій п'єсі.

Не може жити зло в такому храмі!
Як має зло такий чудовий сховок,
То де ж тоді живе добро?

Як сон приходить, не зрікайтесь сну,
Він — гість рідкий, коли людина в горі,
Але як прийде — спокій принесе.

Немає коментарів:

Дописати коментар