четвер, 23 квітня 2015 р.

120. "Third Daughter" by Susan Kaye Quinn

3.8/5
Оскільки книжка англійською і мало кому відома в Україні, відчуваю, що маю дати невеличку анотацію. "Третя донька" відкриває трилогію про дхарійську принцесу Анірі. Автор черпала натхнення з отих індійських фільмів з танцями і вдало поєднала зі стімпанком. Отже, уявіть собі могутнє королевство (так-так, від слова "королева") Дхарі. Наймолодшій принцесі Анірі скоро виповниться 18, коли вона зможе відмовитися від обов’язків і вийти за того, кого вона схоче. У неї вже є хлопець - куртизан Девіш із Самірійського почту дипломата. Та ось з’являється чутка, що на теренах варварської держави Джунґалі винайшли літальний корабель. Якщо це правда, то Дхарія під страшною загрозою! Крім того, через конфлікти на кордоні цих країн принц Джунґалі Малік просить руки Анірі, щоб замирити людей. Та, звісно, планує відмовитися, адже до її свободи лишилося зовсім небагато, однак Королева розповідає їй ситуацію і просить пошпигувати заради батьківщини. Для цього дівчині потрібно за місяць підтвердити чи спростувати чутку, а потім повернутися додому. На щастя, весілля йде не одразу, а тільки після періоду "залицяння". Тож Анірі у ролі нареченої відправляється у варварську країну, щоб попередити війну.

Перші сторінки мене здивували. Оскільки я взялася читати цю книгу тільки через стімпанк, то не очікувала, що так одразу почнеться... романтика. Анірі тікає до Дева, і починаються пристрасні поцілунки. Моя реакція була десь ОМҐ. Але далі пішло цікавіше, тож я рада, що перше враження було оманливим. З перших рядочків мені сподобався персонаж принц Малік. Він трохи наївний, як виявилося, але досить рішучий та сміливий. Хоча сам сюжет закручується на діях принцеси, але його вчинки доповнюють картинку. Мимоволі захоплюєшся його образом відданого своїй меті юнака. Він робить усе заради миру й об’єднання та хоче втілити мрію свого покійного брата про процвітання країни.
Оповідь нагадала мені книги Діани Вінн Джонс: тут є місце і романтиці, і гумору, і пригодам. Цікаво слідкувати, як Анірі намагається дізнатися таємницю дирижабля та розплутати клубок можливої війни. Її образ має усе, що треба для такого жанру: шаблю, мотузку (для того, щоб лазити, а не вішатися хд) і відвагу. Я була в захваті від її дій у таємному містечку, де будували повітряний корабель.
Що ж до власне романтики, то вона тут досить мила, хоч і має подекуди пристрасні моменти — не надто довгі, щоб знудитися, але й не надто короткі, щоб встигнути ними насолодитися. Особливо мені сподобалася сцена на святі в Джунґалі, коли танцюристи у блакитних шатах сп’янили своїм виступом Анірі, й героям було так легко й радісно, що вони забули про все. Один з найкращих епізодів цієї книги!
Структура роману стандартна, тому він читався просто і навіть викликав ностальгію. Тобто спершу зав’язка, потім поява нового героя і цілі, потім розвиток, динамічна кульмінація і щасливий фінал. Кульмінація у найкращих традиціях піратського бунту на кораблі: велике напруження, битви на мечах, тяжкі поранення і в останню мить відвертання лиха. Тут би й кінець зробити, та не все так просто. Є ще більші негідники, які замислили зле. От тільки грошей у мене на продовження нема. Почекаю, може, ще на наступну частину зроблять безкоштовне користування на кілька днів)
Так, до речі, ця книга була здобута цілком легально з Amazon і завантажена на мій Kindle. У мене там накопичилися вже ціла бібліотечка з отаких безкоштовних пропозицій, і час від часу я беруся за якусь із них. Наразі читаю роман у новелах "Uncanny valley", доволі цікава штука)

Немає коментарів:

Дописати коментар