370. "Донька лісу" Джульєт Маріллер (Семиводдя #1)

Час від часу душа вимагає подібної книжки. Казкова, але темна історія про древню магію, родинні узи, стійкий дух та любов.

"Донька лісу" — це ретелінг казки "Шість лебедів" / "Дикі лебеді" та ірландської легенди "Діти Ліра". Зла чаклунка обертає шість братів на лебедів, і тільки їхня сестра може їх врятувати. Сорча бере обітницю мовчання і має голими руками сплести шість сорочок із колючої, пекучої й непіддатливої рослини. Жодне слово не мусить злетіти з її вуст, інакше брати ніколи не повернуть собі людський образ. Чарівний народ, феї, духи лісу, спостерігають за своєю донькою в її нелегкій подорожі.

Що цікаво, це не лише ретелінг, але й історичне фентезі про ірландців, які воюють із загарбниками-бритами. Магія лісів стримує чужинців, та якою ж є остаточна мета чарівного народу?

У таких випадках я розумію, навіщо потрібна довга експозиція. Ми встигаємо роззнайомитися з усіма братами, побачити щасливе дитинство Сорчі, яке з прийдешніми подіями жорстоко скінчиться.

Хоча "Донька лісу" — лише перша із шести частин серії "Семиводдя", її спокійно можна читати як окрему завершену книжку. Я би дійсно читала далі, люблю поєднання древньої магії та гри з історією.

P.S. Джульєт Маріллер — новозеландська і австралійська письменниця-фантастка, переважно пише історичне фентезі.
P.S.S. У казці, яку я читала, рослиною була кропива і у Вікі про книжку вказана кропива, проте в самому тексті це starwort. Словник дає переклад "зірочник", але хз. Фанатська Вікі роз'яснює, що starwort — це a small green plant with flowers that is actually completely coated in fine small needles that cause excruciating pain.