301. Наталія Матолінець "Варта у грі"

3.8/5



Почати, певно, треба з того, що я отримала саме те, що очікувала, — дебютну янг-едалтівську фентезюху. І попри те, що з тексту очевидно, що авторка тільки розписується, дебют вийшов досить пристойним. Мене завжди тішить поява нового українського автора, який готовий працювати над жанровою літературою.

Історія проста, але динамічна: є Гра, яка відбувається раз на півстоліття, і юні маги-учасники: світлі та темні. Додайте сюди дрібку Львова, який став нашим Нью-Йорком чи Лондоном за частотою появи в укрфентезі, — і отримаєте коктейль успіху.

Так, часом я плуталася в усіх персонажах і в логіці подій, але читати "Варту у грі" було цікаво. Крім того, я люблю нехороших темних магів ;)

Перейдімо до детального розгляду книжки.

Обсяг
"Варта у грі" — доволі невеличка історія за розміром. Це мала би бути повість, але з легкої руки авторки вона перетворилася на роман. Тут дуже багато персонажів, за якими не встигаєш вслідкувати, а тому часто в них плутаєшся.
З одного боку, формат книжки дозволяє прочитати її швидко, що і вимагається від розважальної літератури, з іншого, лишає відчуття недорозкритості.


Персонажі
Головними героями є Варта, темна львівська магічка, та Златан, таємничий юнак, який допомагає їй у Грі, переслідуючи свої мотиви. Варта нахабна, уміє постояти за себе та цінує своїх друзів — з нею все більш-менш зрозуміло. Златан, з яким у неї зав'язуються романтичні стосунки, не менш нахабний, випромінює ауру містичності, щезає і з'являється, коли забажає. Він мене, на диво, не дратує, хоча не можу сказати, що люблю такий типаж головного героя.

Як я вже казала, другорядних персонажів тут величезна кількість: і темні маги, і світлі маги, і алхіміки, і судді, і роботодавці, і батьки. Між ними вічно виникають якісь конфлікти, в які неминуче встрягає Варта. Але вони не надто добре прописані, тому пропливають перед очима однією сірою масою. (Таки не втримаюсь від порівняння з "Гессі", яку зараз дочитую: там із цим набагато краще)

Світ
Зі світом ніби все дуже й дуже просто.
Є світлі маги, і є темні маги (аля енергетичні вампіри?), й вони між собою ворогують. Ще є алхіміки — типу третя сила, які використовують крейду для креслення символів, і відьми, як Вартина подруга Дикоросла. Вони дбають про добробут своїх власних спільнот.
Ворогування між світлими й темними нагадує розборки підліткових угрупувань за район. Що не дивує мене в контексті міського фентезі, якщо чесно.

У випадку "Варти у грі" магія та звичайний світ тісно співіснують і є нерозлучними. Люди з магічними здібностями вчаться у звичайних університетах, влаштовуються на роботу і сплачують податки. Це постає як факт. Подальшого заглиблення в цей симбіоз не дається.

Гра, яку вирішили провести у Львові, визначає, яка зі сторін буде мати більше впливу, хоча всі розуміють, що вона нечесна, як наші вибори. Загалом, не надто зрозуміло, як це все працює, які там задіяні політичні сили, як саме буде здійснюватися цей вплив, але тло для динамічного квесту дає хороше. Тільки в останніх розділах проливається світло на всю схему, і я б хотіла мати трошки натяків по всьому роману.


Видання
"Варта у грі" з'явилася в новій серії "Час фенетезі" від видавництва "АССА", яке також робить "Котів-вояків". Мені до вподоби формат покетбука і вкладка-згортка зі сторінкою автора всередині — що у нас нечасто зустрічається. Цю вкладку можна розгорнути і помилуватися картою Львова.

Сама обкладинка не є показовою для фентезі, що мінус. А от внутрішня графіка з краєвидами Львова — просто в кокоро! Можливо, на обкладинку варто було б допрацювати один зі скетчів Наталі, які вона любить малювати і викладати на Фейсбук? :) Тримайте офіційний арт і цитатки.



"Не існує жодної толерантності. Тільки видимість, яку  створюють тоді, коли це зручно".



"Робота є роботою. Будь-яка. Якщо ти за неї берешся, то вже будь добрий виконувати".


Зустріч Варти і Златана у першому розділі


Коментарі

Популярні публікації