272. Елізабет Ґілберт "Велика магія"

4/5

Що зі мною стало, я читала мотиваційну книжку!
Ще й молодша сестра раптово пройнялася читанням "Пенумбри" і ходить всіх шокує. Цьому світові скоро настане кінець. Оце так наприносив нам подаруночків Книжковий Санта.

"Велика магія" Елізабет Ґілберт  — це набір кількох тверджень про творчість, підкріплених багатьма історіями із життя авторки та її знайомих. З деякими я була згодна. З іншими — абсолютно ні.

Ідеї — живі і стукаються у ваші голови, щоб бути реалізованими
Не впевнена, чи авторка говорила про це серйозно, але я не прихильниця виокремлення ідей у певні "живі" об'єкти. Тому цю маячню я здебільшого побіжно читала.

Творити треба із задоволенням
Абсолютно згодна. Від творчості треба ловити кайф. Не варто вважати, що страждання призводять до шедеврів, і шукати собі проблем на голову.

На творчості не можна заробляти
На творчості ТРЕБА заробляти. Рано чи пізно. І це можна зробити своєю професією. Письменництво шаленими темпами переростає в ремесло. Дивилася нещодавно лекцію "За що дають Нобеля з літератури", то там Богдана Романцова зазначає, що останні лауреати є випускниками літературних курсів. Тобто цьому можна навчитися. І, відповідно, застосовувати свої знання та навички у професійному руслі.

"Відомий американський романіст Роберт Стоун якось пожартував, що має дві найгірші риси, які тільки можна уявити в письменника: він лінивий, ще й перфекціоніст".

Дисципліна — єдине, що вам підвладне
Елізабет Ґілберт визначає три критерії досягнення успіху в творчості: талант, випадок і дисципліна. Першими двома керувати неможливо, а от дисципліна зробить із вас справжнього письменника / художника / тощо. Так, працюйте — і ви досягнете мети. Що більше зусиль, тим ближчий бажаний результат.

"Палкі емоції швидко спалахують і згасають, а допитливість спонукає вас до регулярної праці".

Будьте допитливими халтурниками
Мабуть, цей пункт найбільше перегукнувся зі мною. Я з тих людей, які бояться робити помилки. Тому стараюся робити все на 100% і часто не доводжу до кінця або навіть не можу почати проект, який крутиться в голові, тому що "не маю достатньо інформації". Та факт у тому, що треба писати, навіть якщо ти певен у своєму плані відсотків на 20%. Інше прийде і вляжеться саме. Якщо будуть недосконалості, то нехай. Ідеал недосяжний. Ееех... Як себе побороти?
Разом із тим Елізабет Ґілберт протиставляє митців пристрасних і допитливих, кажучи, що на самій пристрасті далеко не заїдеш. Треба бути допитливим, гнучким, відкритим, а не замкнутим і несприйнятливим.

Навіщо мистецтво взагалі? Який зиск із творчості?
"Отже, мистецтво — абсолютно беззмістовне.
Втім, з іншого боку — воно має глибокий сенс".

А на наступне питання у книзі є просто прекрасна історія. Мене також часто питаю, навіщо я перекладаю манґу, навіщо я вчу японську, навіщо я читаю так багато книжок, навіщо я їжджу на фестивалі, а що це мені дає, чому б не зосередитися на тому, що приносить гроші, коли ти вже почнеш займатися "серйозними" речами. Багацько питань — на які просто немає відповіді. Навіщо? Навіщо? Навіщо? Вмирати після роботи перед телевізором і мати за єдину розвагу набухатися — ось що насправді мене лякає найбільше в "дорослому" та "серйозному" житті.

"У мого приятеля, молодого музиканта, є сестра, яка одного дня поставила йому доволі логічне запитання: "Що трапиться, якщо це тобі так нічого й не дасть? Що як ти все життя займатимешся музикою, а успіх так до тебе і не прийде? Як ти почуватимешся, якщо змарнуєш усе своє життя?
Мій друг не менш логічно відповів: "Якщо ти не бачиш, скільки це вже мені дало, то я ніколи не зможу тобі цього пояснити". 

Тому якщо хочеш щось робити — відкинь страх і роби. Насправді всім начхати на те, що ти робиш. Тож який сенс себе стримувати?

У підсумку
Гарна обкладинка, прекрасна структура книжки, яка легко прочитується, майже як Фейсбучні пости, але забагато води та оцих "живих ідей". "Великою магією" можна й надихатися, й дискутувати із нею. Та все ж я більше хочу прочитати про жінку-ботаніка.