Форум видавців: Нефантастичний звіт
Цього року таки вирвалася на Форум видавців на вихідні.
Хоча і не без "пригод". Якраз під фестиваль захворіла, цілу ніч мучив нежить, тому спала я в потязі максимум півтори години. Так, у Львів я приїхала справжнім зомбі — хоча теж непоганий фентезійний початок.
Побувала на дуже цікавій лекції філолога Віктора Разживіна про історичний роман. Виявляється, цей жанр має не менше проблем класифікації, аніж фантастика) Дізналася несподіваний для мене факт про Дюму, що в його романах кожен опис має підтвердження в історичних документах. І, звісно ж, познайомилася вживу з Іриною Даневською, авторкою "Богуслава Радзивіла". Дякую за автограф і спільне фото, вже не терпиться прочитати продовження! Сакович дай ічібан.
Далі в мене є фоточка "Нейроманта" — ось як він виглядає вживу, скоро й до мене приїде.
На презентації "Котів-вояків" було стільки людей-дітей, що важко було проштовхнутися хоч кудись. Ось вона, популярність! На жаль, забігалася, забула забрати свій примірник. Але нічо, мені поки є, що почитати. (Про фантастичні заходи та книжки загалом буде окремо).
Звісно ж, сфотографувалася із Тарасом Березою. Дуже-дуже чекала на цей словник, я після Fune wo Amu ще більше почала захоплюватися людьми, які беруться за таку непросту справу. "Мовою бестселерів" — це велика подія, як на мене, тому що класичні визначення і приклади — то добре, але й про сучасне вживання теж хочеться знати.
Відхопила останній(!) примірник "Пиши сильно" від Літосвіти. Чудовий воркбук, із гарними порадами від сучасних українських письменників і практичними вправами — наша відповідь Creative writing. Потішив приклад до порівняння: "Я терпіти не можу оперу, як Кокотюха — Джойса". Усім причетним до цього проекту — велика дяка. (Вікторії Токарєвій дякую за фотосет).
Було приємно побувати на неофіційній здибанці "Зоряній фортеці", поділитися враженнями від конкурсу, перекладів, кіно і такого іншого.
Хай живуть майстер-класи! Хоча це я вперше за кілька років пропустила літній мініатюрник, але почитати без поспіху інших авторів — досить непогано, я вам скажу. Пссс, люди, приходьте на LiTerraCon 2017, там буде ще цікавіше.
Приємно здивував веганський фаст-фуд у самому центрі. Фруктовий чай і лимонад (ну, і хот-дог під них) — ням-ням-ням. Аню Ваколюк, дякую, що показала)
А наостанок ми з Вікою подибали на Личаківське кладовище (checked). Побачили по дорозі багато гарних гарнезностей, а на самому кладовищі, мені здається, можна цілий день ходити, отримувати естетичну насолоду, читати імена померлих та висувати здогадки, якими ж людьми вони були.
Потім вперіщила злива — і всі старання вичухатися пішли коту під хвіст. Рюкзак он досі сохне. Добре, що була з собою пара запасних шкарпеток. Отож, сиджу вдома, попиваю чайочок і чекаю на коробку книжок, які вирушили зі Львова окремо від мене УкрПоштою. А скоро і Форум перекладачів, гм...
Хоча і не без "пригод". Якраз під фестиваль захворіла, цілу ніч мучив нежить, тому спала я в потязі максимум півтори години. Так, у Львів я приїхала справжнім зомбі — хоча теж непоганий фентезійний початок.
Побувала на дуже цікавій лекції філолога Віктора Разживіна про історичний роман. Виявляється, цей жанр має не менше проблем класифікації, аніж фантастика) Дізналася несподіваний для мене факт про Дюму, що в його романах кожен опис має підтвердження в історичних документах. І, звісно ж, познайомилася вживу з Іриною Даневською, авторкою "Богуслава Радзивіла". Дякую за автограф і спільне фото, вже не терпиться прочитати продовження! Сакович дай ічібан.
Далі в мене є фоточка "Нейроманта" — ось як він виглядає вживу, скоро й до мене приїде.
На презентації "Котів-вояків" було стільки людей-дітей, що важко було проштовхнутися хоч кудись. Ось вона, популярність! На жаль, забігалася, забула забрати свій примірник. Але нічо, мені поки є, що почитати. (Про фантастичні заходи та книжки загалом буде окремо).
Звісно ж, сфотографувалася із Тарасом Березою. Дуже-дуже чекала на цей словник, я після Fune wo Amu ще більше почала захоплюватися людьми, які беруться за таку непросту справу. "Мовою бестселерів" — це велика подія, як на мене, тому що класичні визначення і приклади — то добре, але й про сучасне вживання теж хочеться знати.
Відхопила останній(!) примірник "Пиши сильно" від Літосвіти. Чудовий воркбук, із гарними порадами від сучасних українських письменників і практичними вправами — наша відповідь Creative writing. Потішив приклад до порівняння: "Я терпіти не можу оперу, як Кокотюха — Джойса". Усім причетним до цього проекту — велика дяка. (Вікторії Токарєвій дякую за фотосет).
Було приємно побувати на неофіційній здибанці "Зоряній фортеці", поділитися враженнями від конкурсу, перекладів, кіно і такого іншого.
Хай живуть майстер-класи! Хоча це я вперше за кілька років пропустила літній мініатюрник, але почитати без поспіху інших авторів — досить непогано, я вам скажу. Пссс, люди, приходьте на LiTerraCon 2017, там буде ще цікавіше.
Приємно здивував веганський фаст-фуд у самому центрі. Фруктовий чай і лимонад (ну, і хот-дог під них) — ням-ням-ням. Аню Ваколюк, дякую, що показала)
А наостанок ми з Вікою подибали на Личаківське кладовище (checked). Побачили по дорозі багато гарних гарнезностей, а на самому кладовищі, мені здається, можна цілий день ходити, отримувати естетичну насолоду, читати імена померлих та висувати здогадки, якими ж людьми вони були.
Потім вперіщила злива — і всі старання вичухатися пішли коту під хвіст. Рюкзак он досі сохне. Добре, що була з собою пара запасних шкарпеток. Отож, сиджу вдома, попиваю чайочок і чекаю на коробку книжок, які вирушили зі Львова окремо від мене УкрПоштою. А скоро і Форум перекладачів, гм...
Коментарі
Дописати коментар