228. Ерін Гантер "Здіймається буря" (Коти-вояки #4)

4/5
З кожною частиною все напруженіше!
Дуже сподобалося, як описуються настрої в Громовому клані: страх навис над котами, наче грозова хмара, та ніхто не наважується промовити це вголос. Синьозірку чи не найбільше підкосила зрада Тигрокігтя, вона розчарувалася в Зоряному клані і не здатна хоч комусь довіряти, окрім Вогнесерда. Новий воєвода щоєсили намагається тримати клан докупи і, незважаючи на всі плітки, робить усе можливе, щоб уберегти його.
Розвиток персонажів Синьозірки та Вогнесерда виписаний надзвичайно вдало. Їм неможливо не співпереживати. Розбита провідниця та юний вояк, на плечі якого несподівано звалився тягар величезної відповідальності. Окрім того, десь лісом блукає Тигрокіготь, майбутня роль якого поступово вимальовується натяками у книзі...

Також мене зачепили сцени із Ожинком. Геть не дивно, що Вогнесерду важко спокійно дивитися в очі сину заклятого ворога, і це додає книзі особливої гостроти.
Звісно, були й приємні моменти. Підтримка Білошторма, початок романтичних стосунків із Піскоштормою, на які вже були натяки в попередніх книгах, зустріч зі старим другом Сіросмугом, який сумує за домом. І хоча серед усього цього безладу Хмаролап тільки додавав своєму дядьку проблем, він був радий, що племінник обрав ліс, а не життя кицюні.
"Здіймається буря" — це прохідна частина перед великим екшеном, затишшя перед бурею. І мені надзвичайно кортить дізнатися, чим закінчиться протистояння Вогнесерда і Тигрокігтя та чи оклигає Синьозірка. Чекаю з нетерпінням на наступні частини. 

Коментарі

Популярні публікації