220. Генрі Форд "Моє життя та робота"

4.8/5

Один із найкращих нонфікшинів, який мені траплявся останнім часом.
Генрі Форд — відомий винахідник і новатор, завдяки якому з'явилися автомобілі Форд. У книжці він розповідає головним чином про свій шлях від простого механіка до керівника величезної компанії. Саме Форд запровадив на своїх фабриках конвеєрне виробництво, значно спростивши і прискоривши роботу. На його думку, більшість праці має бути настільки простою, щоб людина за кілька днів могла її освоїти. І це спрощення справді показало себе ефективним і принесло чималий прибуток. "Спрощуйте, позбувайтеся зайвого", — не раз повторює пан Генрі. Структуравши не тільки внутрішню роботу фабрик, а й саму інфраструктуру, транспортні шляхи, він досягає неймовірних успіхів.
Цікавими є також його погляди щодо робітників. Він переконаний, що його працівники мають отримувати гідну винагороду за свою працю, адже вони — фундамент суспільства, а також потенційні споживачі кінцевого продукту. На його думку, праця є лише інструментом заради повноцінного життя, а не самоціллю. Він заперечує скорочення зарплат у непрості для виробництва часи, більше того, продовжує виплачувати премії.
Усі необхідні кошти надходять від покупців — і це інша цікава точка зору. Форд намагається максимально знижувати ціну, таким чином збільшуючи коло своїх клієнтів. І це працює: компанія здебільшого не потребує зовнішніх коштів і залишається незалежною.
Форд піклується про людей, намагається робити продукт не лише дешевим, але і якісним. Чого тільки варта реалізація ідеї відкривати централізовані автосервіси, щоб люди не залежали від купівлі нових версій, а лишалися із придбаним автомобілем Форда назавжди.
Звісно, можна зустріти і деякі неприємні моменти. Наприклад, що Форд належав до ненависників євреїв, хоча потім, як твердять джерела, він відмовився від цих расистських поглядів. Ще мене трошки зачепило його ставлення до жінок-робітниць, хоча на той час це було цілком нормально, і, як я гадаю і бачу з фото, жінки мали своє місце на фабриках. В одному із розділів Форд каже, що не буде винаймати жінку, яка має чоловіка, що вже працює. Винятки складають дівчата, які потрапили у скрутне становище і змушені самотужки забезпечувати свою сім'ю. І отут мені стало цікаво: як би виглядало "Моє життя і робота", якби книжка писалася після Другої світової?
Іще з прекрасного — це заснування спеціальних шкіл, де хлопчаки могли і вчитися, і отримувати стипендію, і проходити практику на фабриках, що давало їм можливість одразу по закінченню приступати до роботи. Знання і практика поєднані в одному. Це доволі ефективний підхід.
Також Форд належав до тих людей, які не поділяли думки, що нові технології зменшать кількість робочих місць. Так, деякі професії зникнуть, але натомість з'явиться чимало нових. Актуально, чи не так?
Там є ще багато цікавого, я повиділяла собі чимало цитат, тож наполегливо рекомендую цю книгу всім-всім. Вона легка і корисна, а ще надихає.

Видання. Оформлення прекрасне. У форзац просто закохалася — це І.ДЕ.АЛЬ.НО. Ще й стрічечка-закладинка є. Чудова робота від "Наш формат".

"Енергетика і технології, гроші і товари корисні лише тією мірою, якою звільняють нас для повноцінного життя. Вони є тільки засобом досягнення мети".

"Життя — це не місце, а рух. І той, хто хоче відпочити на "облаштованому" місці, не залишиться в стані спокою, адже, цілком імовірно, у мить зупинки він уже йде на дно".

"Навколо багато таких людей, які не усвідомлюють, що вчорашній день минув і сьогодні зранку прокидаються з торішніми ідеями. Тут напрошується формула, коли людина починає думати, що нарешті знайшла свій метод, то їй краще почати детально розбиратися в собі, щоб упевнитися, чи не заснула бува якась частина її мозку. Для людини, яка думає, що "влаштувалася" на все життя, існує певна невловима небезпека. Вона полягає в тому, що наступний оберт колеса прогресу може викинути її на узбіччя".

"Існує також великий страх зажити слави дурня. Люди бояться виглядати дурними! Гарантую, що суспільна думка є потужним стримуючим чинником. Суспільна думка може робити людину кращою, ніж вона була б за інших обставин, — якщо й не кращою в моральному плані, то принаймні кращою в тому, що стосується її соціальної привабливості. Але не так уже й погано вважатися дурнем, відстоюючи правду. А найкращим в цьому є те, що такі люди, як правило, живуть достатньо довго, щоб довести, що вони не були дурнями, або ж започаткована ними справа продовжує жити й доводить, що вони не займалися дурницями".

"Жоден із наших працівників не є "експертом". На жаль, ми визнали за необхідне позбуватися людини, як тільки вона починає вважати себе експертом. Якщо хтось справді знає свою роботу, то не вважає себе експертом, адже людина, яка знає свою роботу, бачить, наскільки багато ще треба зробити, порівняно з тим, що зроблено, що вона завжди буде націлена вперед і ніколи не перейматиметься, наскільки ефективною вона є".

"Якщо в нас і є традиція, то вона полягає в гаслі: завжди все можна зробити ще краще, ніж робиться зараз". 

"Капітал, який не збільшує кількість робочих місць, є дешевшим від піску. Капітал, який не покращує умов щоденної праці і не збільшує винагороди за щоденну працю, не виконує своєї найвищої функції. Найкращим використанням капіталу є не заробляння більшої суми грошей як таких, а заробляння грошей для покращення сервісу заради поліпшення життя".

"Бізнес повинен стояти на стороні миру, тому що мир є найкращим активом бізнесу".

 //Деякі цитати я не взялася виписувати, бо вони задовгі. Тож насолоджуйтесь тим, що є)