216. Ніл Ґейман "Кораліна"

4.4/5

Темне фентезі для підлітків середнього шкільного віку — перший пункт із мого різдвяного читання.
Відьма, істоти з чорними ґудзиками замість очей, пацюки-шпигуни, абсурдний театр із собаками-глядачами  — моторошно і химерно. Зізнаюся, на моменті з рукою в кінці навіть мені стало страшнувато — як на мене, дуже класний хід. Класно все-таки, коли перед прочитанням книги ти не дивився екранізацію.
Книгу проілюстрував Дейв МакКін. Художнику вдалося створити темну атмосферу, особливо мені сподобалася ілюстрація на сторінці 110.
Найбільше боялася за переклад, але з цим все окей. Перекладач, Олександр Мокровольський, вирішив стилізувати мову на якусь чи то дитячу, чи то казкову манеру, що неочікувано зробило книгу ще більш дивацькою. Не знаю, наскільки це добре чи погано, треба для таких порівнянь в оригінал заглядати, але в цієї книги точно є стиль. У тексті багато незвичайних слів. Десь бачила відгук, що буцім то галицизми та інші -изми, але мені здається, це не так. Із діалектизмів хіба "слоїк" запам'ятався (хоча в деяких частинах України це абсолютно нормальне слово), але, серйозно, люди, варто вже звикнути до того, що художня література потребує широкого розмаїття лексики, що деякі слова просто не звучать за першим тлумаченням словника ENG-UKR. Тут, як я помітила, робиться акцент на зменшено-пестливій формі, через що прості слова набувають незвичайної текстури.

P.S. Ятта! Закінчила дописувати відгуки на прочитане за 2016 рік! Наступний запис буде вже із 2017.