148. Tom Holt 'Doughnut'

3.9/5

Дорога до Києва подарувала мені чудову можливість дочитати першу частину серії YouSpace, другу частину якої я успішно прочитала наперед ще... ну тоді... давненько вже.
Історія розповідає про те, як Тео Бернштайн втратив роботу вченого, підірвавши ДДВАК — дуже-дуже великий адронний колайдер. Його кинула дружина, від нього відмовились друзі, на роботу ніхто не бере... Не пощастило чоловіку, одним словом.
Але тут він дізнається, що помер його викладач Пітер ван Ґоєн, який залишив йому якийсь спадок. У спадку було: яблуко, лист і невелика пляшечка. У листі сказано, що Тео може отримати роботу в певному готелі, де його і прилаштовує таємничий Називай-Мене-Білл та робітниця Матасунта (сподіваюся, правильно відтворила). Готель якийсь дивацький, бо в ньому тільки два відвідувачі і більше вони не приймають. Але в Тео інша загадка — загадка, залишена Пітером.
Ця пляшечка — двері до паралельних світів. Щойно Тео вдається розгадати формулу — починаються веселощі. Де його тільки не носить. І повсюди його намагаються вколошкати.
Розгадування таємниць виявляється цікавим процесом із незмінними жартами про Майкрософт та пошуками Макса, начебто померлого брата Тео.
Кінець був доволі цікавим... Скажу тільки, що Пітер — хитрий покидьок. А пончики — то спасіння.

Друга частина, на мою думку, була упоротішою, але й цю я із задоволенням прочитала. Схоже, мені слід братися за третю?)