321. Алекс Майклідіс "Мовчазна пацієнтка"

17. Любко Дереш "Намір!"

Ну що тут сказати... Книга ДУЖЕ сподобалась! Уперше побачила себе в книзі: мене завжди бентежила свобода душі, відірваність від світу, саме його сприйняття. Загалом, тут постали питання, на які я і сама шукаю відповідь. "Намір!" варто було прочитати.

Мій намір — Намір Нескінченності.
Я і Намір — Одне.

А знаєш, чому всім так нудно на планеті? Чому шукають гострих почуттів, цикляться на сексі, наркоті, на алкоголі? Тому що люди підсвідомо хочуть повернути собі Нове СПРАВЖНЄ. Але їхня воля так деградувала, що з невідомого до неї липне тільки гівно. Наприклад, ядерні бомби чи озонові діри. Людство можна врятувати - не існує неможливого. Достатньо тільки сфокусувати на цьому увагу кожного, і спільна увага сама притягне це. От якби всі люди на планеті взялися за руки і сказали : "Ми більше так не будемо! Ми відмовляємось валяти безцільно хуї, відмовляємось бавитись у солдатиків і вбивити одне одного, ми не будемо більше мучити Планету! Ми не будемо рубати ліси! Ми не будемо кривдити гепардів і носорогів! Ми будемо дружні та екологічні! Ми не будемо заздрити! Ми не будемо розмінюватися на дрібниці!.. Але ми будемо великодушними! Ми будемо щедрими! Ми будемо Людьми! І скажемо: "Світло!" - І стане світло. Ми скажемо: "Небо!" - І стане нам небо!..."
(Любко Дереш "Намір!")

"Все, що можна зробити за життя, робиться зараз - або не робиться взагалі".
(Любко Дереш "Намір!")

"Якщо одна людина бачить світ по-іншому, ми кажемо, що вона дивна, або що людина збожеволіла. Якщо мільярд людей бачить світ по-іншому, ми називаємо це іншим світоглядом".

"Ми не знаємо, що таке світ. Ми не знаємо, що таке дійсність. Все, що ми знаємо — тільки наше суб'єктивне сприйняття".

(Любко Дереш "Намір!")