неділя, 25 грудня 2016 р.

202. Ерін Гантер "Ліс таємниць" (Коти-вояки #3)

4/5
Третя книжечка про котів-вояків. З кожною частиною все краще і краще!
Врятувавши від смерті з води невідомих кошенят, Вогнесерд із Сіросмугом змогли подружитися з Річковим кланом, а також випадково дізналися про особисту таємницю Синьозірки. Річковий клан, на противагу поширеній думці, переживає складні часи, бо річка, в якій завжди було повно риби, — отруєна двоногами. Чим не тема екології?
Сіросмуг продовжує зустрічатися зі Срібнострумкою, ризикуючи стати зрадником. Та й сам клан його мало турбує: його подруга скоро народжуватиме! З одного боку, тривожишся разом із Вогнесердом за друга, адже Сіросмуг порушує вояцький кодекс і може накликати на себе біду, з іншого, не схвалюєш його легковажності, хоча й розумієш причини. Таким чином сірий кіт пропускає битву, на якій мав би бути, і геть закидає свого учня, тренування якого бере на себе Вогнесерд. Подальша доля Сіросмуга стає цілком очевидною — він більше не може лишатися в Громовому клані, і фінал це підтверджує.
Книга люб'язно надана видавництвом "АССА" в обмін на рецензію.
Тигрокігтя нарешті виводять на чисту воду і Вогнесерд отримує підвищення, яке його втім не надто тішить. Це лише половина першої арки — тож напруга зростає, вороги не здадуться так просто. У наступних книгах, схоже, непростих виборів та змов і бійок буде ще більше.
До речі, про непростий вибір. Жовтоікла приймає тяжке рішення власнолап покінчити із Хвостоломом. Попри милостиве ставлення до нього Громового клану, навіть коли це спричинило конфлікт з іншими кланами, він допоміг в реалізації жахливого плану, за що навіть власна мати не змогла його пробачити. Направду дуже гірка сцена.
Також хочеться сказати про постійні зміни союзів. Виживання під час гололисту лише загострює міжусобиці. Мир між кланами — річ нетривка, і ця частина це щонайкраще доводить. Ніколи не знаєш, чи будуть завтра теперішні товариші й далі дружніми, чи ж стануть ворогами. Оскільки протагоністу це не дуже до вподоби, цікаво, як вирішать таку ситуацію авторки: тут або зміниться Вогнесерд, або він шукатиме складних шляхів для сталого примирення.
Тим часом підростає молоде покоління: Попелапка колись змінить на посаді медикицьки Жовтоіклу, Хмарко нарешті отримав шанс навчатися, а Орляколап своє навчання завершив, успішно себе проявивши у сутичці. Найбільше, звісно, переживаю за Хмарка: він, як і Вогнесерд, приречений на несприйняття старшими із клану. Утім, його доля здається оптимістичнішою, оскільки він не схильний хнюпитися через це, виріс у королеви і серед кошенят, які стануть колись вояками, вже має авторитет.
Отже, з нетерпінням очікую на наступні книги. Видання, як завжди, вийшло якісне. Цього разу до подарункового комплекту додався магнітик. Особисто я не фанат таких не зовсім практичних штук, але моя молодша сестра в захваті. Почепила на холодильник до решти і тішиться.

Немає коментарів:

Дописати коментар