понеділок, 5 вересня 2016 р.

189. Анджей Сапковський "Кров ельфів"

5/5
Нарешті і я дісталася до відьмачих романів. Збірки оповідань колись читала, дякую Гуртому. "Кров ельфів" колись намагалася подужати в оригіналі, але моя польська і всілякі попони на коня... Польський Кінг набагато легший, якщо чесно. Тому рішення КСД видавати цю серію стало для мене великою приємністю.
Перше, що кинулося мені в очі після мук з оригіналом, — це те, що "Відьмак" заходить напрочуд легко. Здавалося б, стандартний прийом — кинути читача у вир подій і розкручувати все те, але дуже дієвий.
Світ "Відьмака" масштабний і напрочуд захопливий. Якихось там триста сторінок — тьху! — а ми вже дізналися про страшну війну та пророцтва, поплавали морем, побували в Каер Морені, в храмі, в академічному містечку Оксенфурті і на нараді владарів. Дивовижно, як панові Анджею вдається показати стільки культур і звичаїв водночас. Навіть проблема дискримінації є. Така широченка, на півкнижки.
Сподобалися також жіночі образи. Вони самодостатні та різноманітні. Особливо полюбилася Цірі — мені вже цікаво, що з неї виросте.
І, звісно, куди ж без незрівнянного гумору Сапковського. Погиготіти можна в кожному розділі. Про те, як Трісс шпетила відьмаків, — взагалі окрема історія )

Про українське видання. Окей, ігровий Ґеральт на обкладинці мені не дуже до смаку, але сам стиль подобається. Ці синенькі корінці! *О* Початки розділів теж оформлені стильною графікою. Всередині є карта, що дозволяє точніше уявляти, куди і як рухалися персонажі, та великі коментарі. За пояснення про фехтування готова розцілувати. Переклад, як на мене, хороший, я вже навіть звикла до Любистка (ні, я не за російською "Лютіка", просто Яскір/Горицвіт мені більше подобається, ніж рослинка для миття волосся). Ґноми і гноми створюють плутанину, якби заздалегідь не знала, що то різні раси, то довго не могла б розібратися. Коментарі щодо цього я читала, тож шіґата ґа най. Як перекладач з редактором вирішили, так і буде. А в іншому претензій не маю, текст читається добре, легко, без росіянізмів (якщо не брати до уваги суперечливе в дискусіях слово "вірно" у значенні "правильно"). Для якогось більшого аналізу потрібно бути знавцем польської мови та порівнювати з оригіналом. Але, гадаю, перекладачу ця робота була цікава через свою складність: збирати терміни, шукати відповідники та приховані цитати. Тішуся, що український "Відьмак" тепер офіційно є (неофіційно вже був, малята, хто шукає, той знайде).

1 коментар:

  1. А я відьмака по-іншому не можу уявити через те що грав усі ігри серії, тому обкладинка мені зайшла на ура )))

    ВідповістиВидалити