субота, 30 квітня 2016 р.

Тег: Час і місце | Time and Place Book Tag

Цей тег з’явився на буктьюбі, але я спробую письмово. Мета тегу полягає в тому, щоб розповісти про 10 книг, які асоціюються з певним місцем чи часом вашого життя. Тож почнімо!

1. Овен Колфер "Артеміс Фаул" (серія)

Тут одразу кілька асоціацій. З цією книгою я носилася по школі і казала всім, що це моя най-най-найулюбленіша книга. Однокласники, певно, думали, що я остаточно схибнулася. То був період справжнього фанатизму )
З Артемісом Фаулом я познайомилася в бібліотеці. Здається, почала я з другої частини — єдиної, яка тоді була на полиці, — і більше не змогла відірватися. Це була перша книжкова серія, яку я справді хотіла мати у себе вдома. Я назбирала грошей і таки зробила в маленькій книгарні навпроти бібліотеки покупку. То була третя частина, ще в старих обкладинках ЕКСМО, і я дуже її люблю.
Перші дві частини подарував мені на день народження мій покійний хрещений (то був один із найкращих моментів мого життя) — і вони досі є перлинами моєї колекції.
До цього часу я вже кілька разів перечитувала серію — російською, англійською і вже маю першу частину українською від "Ранку", хоча переклад там не дуже. До речі, цікавинка, як я купувала цю книгу недавно. Спершу я довго шукала їхній фірмовий магазин. Вони переїхали зі старого місця, а мені "пощастило" піти не тим боком вулиці. Та зрештою знайшла. О десятій ще було зачинено, але поряд була лавка, світило сонечко, співали пташки й машини майже не гули — такий собі міні-рай — тому я ще посиділа, почитала Ґлавініча... Коли продавець таки прийшов, я не квапилася, розтягуючи насолоду до того моменту, як я нарешті зможу потримати українське видання в своїх руках. Ну, тут мене спіткало розчарування, але ці миті чекання були приємними.

2. Френсіс Бернет "Таємничий сад" та серія "Альфред Хічкок і три слідчі"

Ці книги у мене міцно пов’язані з дитячою бібліотекою, звідки мене було неможливо витягнути. Саме вони найбільше запам’яталися з того часу. "Таємничий сад" я читала кілька разів, забувала, а потім знову знаходила. Саме через цей роман я зрозуміла, що треба вести читацький щоденник, бо пам’ять — дуже нетривка річ )
А за "Альфредом Хічкоком" було ціле полювання. Чи не з’явилася нова частина? А може, хтось брав почитати і приніс нарешті? Чи докупили?
Юп, Піт та Боб завжди нагадують мені про риття в поличках у пошуках ще нечитаних детективів.

3. Корнелія Функе "Чорнильна смерть"

Можна сказати, це ще одна історія покупки, яка врешті-решт мене аж до Києва завела. Я шукала третю частину по усіх Інтернет-крамницях, оббігала всі можливі книгарні у себе в міста, але... "Чорнильної смерті" (укр) не було, хоч ти трісни. Врешті-решт я плюнула. Я сказала батькам, що їду на Петрівку за цією книгою і мені начхати, що про це думають інші.
Здається, то було влітку, тому мені ніхто не став заважати. Таким чином я вперше опинилася на Петрівці і знайшла те, що шукала.

4. Жуль Верн "Навколо світу за 80 днів"

Ще одна історія шкільних років, коли по "Новому каналу" крутили "Пригоди Джекі Чана", а потім я натрапила на сучасну інтерпретацію Жуль Вернівської історії з ним. Фільм мені дуже сподобався, тому книга засіла в мене в голові.
Якраз я тоді поїхала до бабусі, і робити там було особливо нічого. В шафі знайшлося тільки в’язання і стареньке "Навколо світу за 80 днів". То видалися приємні канікули, завдячуючи Жуль Верну і Джекі Чану)

5. Ельфріда Єлінек "Смерть і Діва"

Про обкладинку цієї книги я вже говорила чимало, але більше спогадів у мене пов’язані з театральним дійством на Книжковому Арсеналі. Постановка була нестандартна, але дуже й дуже цікава. З фруктами хД В результаті я ще купила Арно Шмідта, який тепер мій улюблений автор (хто був на КА, той знає, що на презентаціях видавництва завжди виставляють поряд кілька своїх книг). Таким чином Єлінек привела мене до зовсім не Єлінек. А "Смерть і Діву" я вже який місяць/рік обіцяю собі прочитати.

6. Макс Кідрук "Бот"

Здається, то був кінець першого курсу. Я навчаюся на програмера, і код на сторінках остаточно закохав мене в "Бота". Я потім ще показувала одногрупникам, і деякі навіть брали почитати )
Та апогею Бот-манія сягнула тоді, коли на економіці нам сказали побудувати фрактали за розрахованими даними. Усі такі: "Це ще що за хрінь?" Я сиджу і хихочу, бо знаю )
Власне, ми ще потім намагалися з’ясувати, яким чином ці фрактали треба застосовувати в економіці, і дійшли до висновку, що викладачка сама не знала, що хотіла, але любов до фракталів лишилась. Тааак. Усе завдяки "Боту".

7. Федір Достоєвський "Злочин і кара"

А тепер неприємна шкільна історія. Це програмний твір, який мені дуже не сподобався. Я прочитала добрий шмат початку і кінець. Біблія-символ мене просто вбила, тому я навіть не стала намагатися читати середину (а я, скажу вам, завжди навіщось читала повністю програмні твори; на моїй пам’яті мені тільки "Дон Кіхот" геть не пішов).
Але суть не в цьому. Зарубіжку вів у нас директор. А директор був у минулому викладачем російської літератури та мови. Коли мова заходила про російських класиків, у нього починали очі горіти. Від Достоєвського він просто шаленів. Коли у своєму творі я написала все те, що я думаю про ліниву дупу Раскольнікова і що там початковий конфлікт за вуха притягнутий, то мені поставили 9. Я дуже сильно образилась, адже мій твір був хороший. Не списаний. Структурований, з власною думкою та прикладами (що ще вони там вимагають?). Але, на жаль, не збігався з думкою учителя.  Відтоді недолюблюю російську класику, Достоєвського зокрема, і шкільні твори-"роздуми". Дурна шкільна програма, краще б більше Бредбері давали читати. 



Здається, це все. 10 не назбиралося, та якщо щось згадаю, допишу.

Немає коментарів:

Дописати коментар