четвер, 2 липня 2015 р.

124. Саллі Ґрін "Напівлихий"

3.4/5
Отже, бачимо протистояння двох партій: Світлої і Темної. Світла — диктатор і незмінно чмирить темну. Та й взагалі, її слово — закон.
І в такому суспільстві народжується Натан — хлопчик, мати якого була світлою, а батько — темним чаклуном. За ним, як за піддослідною тваринкою, ведуть постійний нагляд.  У нього є бабуся, яка його любить, старша сестра-гримза і добрий брат. Ну, дещо — не нічого, і в Натана вимальовується шанс якось виживати. Однак він не здатен прижитися в цьому суспільстві і бунтує проти нього. Що не залишається непокараним.
Власне, мені дуже-дуже сподобалася перша половина книги: написано в дусі найкращих химерних історій, чудові розділи з кліткою, психоделіка, однак... Далі оповідь переходить в більш стандартну, і все те зникає. Тепер промальовується чітка "квестова" сюжетна лінія: знайти батька і провести ініціювання, бла-бла-бла. Не знаю, що з цього вийде.
Здивував персонаж Габріела. Звісно, анімешника не вразиш якимось легеньким шьонен-аєм, але ця проблемка додає твору гостроти, зокрема в тому, що Натан про це знає.
Оформлення, переклад гарні. Дякую ВСЛ.
P.S. А ви помітили, що на обкладинці обличчя? ;)

Немає коментарів:

Дописати коментар