106. Стівен Кінг "11/22/63"

5/5

 Дім там, де ти можеш танцювати з іншими, а танці — це життя.

Наче нічого нового, ефект метелика, подорожі в минуле і все таке... але ж це Кінг! Недарма кінгомани сходяться на тому, що "11/22/63" — надзвичайна книга.
Мені сподобалося все: і переживання Ела за майбутнє країни, і позитивний Гаррі, що шкутильгає по Ой-вей-ню (особливо цей вираз — "ой-вей-ню" :D), і темні дні в Деррі, і сонячні дні в Денголмі, і містер Жовта картка, і сімейний побут Освальдів, і картина ефекту метелика, і роман із Сейді... Аби довелося вихопити із виру подій якусь одну ідею, то вона звучала б так: "У які часи б ти не потрапив, яке б надважливе завдання перед тобою не стояло, але любов залишатиметься з тобою завжди". У будь-якій ситуації люди залишаються людьми, і протягом всієї книги мене радувало щире захоплення Джейка своєю роботою, його любов до своїх учнів і акторів, його кохання до Сейді, його дружба з Діком і Мімі. Для мене "11/22/63" виявилася книгою оптимістичною і життєлюбною. Попри всі негаразди герої лишались стійкими і боролися з труднощами. Я люблю це у Кінга, справді люблю.