неділя, 23 листопада 2014 р.

104. Франкенштайн. Готичні повісті (збірка)

сумарно 4/5
Р. Л. Стівенсон "Пригоди доктора Джекіла і містера Гайда"
 Гадаю, кожен іноді відчуває, що має дві сторони: хорошу і погану. Та що, як їх розділити? Як видно з повісті, це не доводить до добра, і вивільнення гірших характеристик робить людину лицеміром, аж ніяк не лишаючи хороші якості на самоті.
Мері Шеллі "Франкенштайн"
Нарешті черга дійшла і до класики. Вочевидь, у ті часи ця повість справді могла захопити читача, але не зараз. Попри цікавезний сюжет, там забагато непотрібних описів, як на мене. Щодо ідеї, то якось забагато моралізаторства і двоїстості. То створіння Віктора робить погане, то раптом каже розумні речі, то сам Віктор з ним погоджується, а потім відкидає то все і звинувачає своє творіння. Хоча, на мою думку, все просто, як в "Парфюмері": якби Віктор відпочатку поводився з ним нормально чи хоча б пішов на який-не-який контакт, то він би уникнув усіх тих драм. Навіть до кінця свого життя створіння намагалося привернути його увагу, бо воно - соціальна істота, йому потрібне було хоч якесь спілкування. Не отримавши його добром, він отримав його іншим шляхом.
Навіть якби Франкенштайн поводився зі своїм творінням погано, але все одно б не відмовлявся від нього, то створіння було б сумирним. Адже важко відмовитися від свого батька.
Дж. В. Полідорі "Вурдалак"
Моторошненько =)

Немає коментарів:

Дописати коментар