вівторок, 4 листопада 2014 р.

102. Катержина Тучкова "Житковські богині"

 4.3/5
— Але тітонько, хіба це можливо, щоб якісь обмови довели до смерті? Матір чи Сурмену...
— Помовч! Люди вмирали і від меншого, ніж віра в обмови. Якщо ти у щось віриш, і в це вірять люди навколо тебе, то прямуєш до цього, бажаєш ти цього чи ні. І на це Магдалці не треба було мати жодної дивовижної сили, щоб її прокляття справдилося. Людська віра, віра у що-небудь, але сильна й беззастережна віра страшенно могутня, закарбуй собі на лобі!

Досить-таки гарна книжка. Хоч тут доволі багато всіляких вигаданих документів, однак читати їх не нудно, оскільки  відчуваєш себе, як і героїня Дора, детективом, що прагне розкопати минуле житковських богинь. Вдало це дослідження переплітається з її спогадами та історичними подіями світових воєн.
На мою думку, пані Катержині вдалося створити цікавий історичний роман про Чехію часів Другої світової, вплутати сюди знахарок-віщунок-богинь і підняти теми нестандартного кохання та сімейних почуттів.
Але знову ж таки, є одна проблемка, чисто моя, через яку я не можу вповні оцінити цю книгу. Це незнання реальної історичної ситуації Чехії в той період. Як художній роман з вигаданими подіями мені було цікаво читати "Житковських подій", але не вистачає якихось паралелей, які я могла б провести, знаючи дещо з минулого Чеської республіки. Висновок: треба більше цікавитись історією - і все буде добре =)

Немає коментарів:

Дописати коментар