вівторок, 7 жовтня 2014 р.

100. Дара Корній "Щоденник Мавки"

4.2/5

І знову чарівний роман від Дари Корній. Цього рази героями стануть Мавка, Чугайстри і... Мамай. Проте це не міфічні створіння, а звичайні люди, які шукають свій шлях у житті та борються за своє щастя.
За жанром це жіночий роман, але дуже вдало поєднаний з фантастичними елементами і філософськими вставками. Корній не раз цитує Григорія Сковороду, Лесю Українку, різні повчальні притчі та перекази. Читати подібну романтику не соромно, бо любов — це не тільки пристрасть, вона багатогранна та вільна, як птаха.
Кохання Мавки і Мамая (та й уся книга загалом) нагадала мені "Вогнесміха" Олеся Бердника. Там теж лунає мотив "саме тієї людини", з якою можна віднайти щастя. Крім того, філософські роздуми про життя не дають засумувати й додають любовній історії нових барв.
Загалом, мені сподобалося. Гарно. Чарівно. Цікаво. Дещо наївно та ідеалізовано, але то такий стиль — казковий. Тому 5-очки за книжку мені не шкода)

P.S. Однак я так і не зрозуміла, чому Львів на обкладинці перетворився на якийсь Нью-Йорк. Але це КСД, нічо не поробиш.


"У музу обов’язково закохуються, якщо пощастить — вона стає неперевершеною коханкою, але не більше. Не прив’язуй музу до каструлі, до віника, до пральки, до пелюшок, брудних шкарпеток та закаканих підгузків, бо вона тобі цього не пробачить і рано чи пізно обернеться на фурію, а твоє життя перетвориться на пекло".

"Найбільше щастя для людини — бути собою. Бути собою найважче, але бути собою якраз і найцікавіше".

Немає коментарів:

Дописати коментар