понеділок, 5 травня 2014 р.

82. Іван Білик "Меч Арея" (4.5/5)


Зустрічайте українську альтернативну історію! Або ж просто історичний роман, якщо вірити гіпотезам Івана Білика щодо скіфів-гунів-слов’ян.
На перший погляд, тут немає нічого такого. Просто про життя Великого князя київського — Аттіли, Богдана Гатила. Однак історія зачаровує. Весь роман просякнутий романтизмом древності. Це видно із поривів Богдана, його прихильності до своїх друзів, кохання до жінок і, звісно ж, битв та військових операцій. Перед очима постає образ високого, широкоплечого чоловіка із упевненою усмішкою на обличчі. Він запальний і чутливий, проте в державних справах виявляє неабияку мудрість. Певно, це перший чоловічий образ, в якому мене не дратує насичене любовне життя)) Коли, наприклад, я читала "Століття Якова" Володимира Лиса, то цей момент мене трохи прибішував, яке б там велике кохання не було. Але з Аттілою таких емоцій не виникало.
Великий, просто величезний і велій плюс — це мова. Я обожнюю, коли автор використовує у творі якісь мовні фішки: діалекти, говірки, застарілі слова, специфічні терміни... Ця книга — наче делікатес для мовного гурмана. Я справді насолоджувалася читанням.
Напрочуд сподобалися роздуми про рабство і свободу у релігіях. Емоційно описаний момент зі зриванням хрестика. Християнство в людській історії постає лицемірним. Тут навіть не треба нічого вигадувати.
І наостанок... Вишата. Припав мені до душі цей мовчазний конюший. Хороший чоловік. Вельми хороший.

Немає коментарів:

Дописати коментар