вівторок, 29 квітня 2014 р.

76. Корнелія Функе "Чорнильне серце"


Одні книжки треба смакувати,
інші - просто ковтати,
і лише декотрі слід пережовувати
й добре перетравлювати.


Книга від 10 років і до ста. Дійсно приємно читати. Герої справді живі, хоч і надруковані чорнилом на папері.
Цю історію хочеться читати і читати! Може, тому що вона про книги і книгоманів?:-D­


А ще чудові епіграфи. Тому "Принцеса-наречена"­ успішно потрапляє до мого читацького списку.

"Книжки люблять усіх, хто їх розгортає, вони дарують захисток і дружбу, не вимагаючи нічого навзамін, і ніколи нікого не полишають у самоті, навіть тих, хто з ними погано обходиться".


Ніщо не проганяє страшних снів швидше , ніж шурхіт задрукованого літерами паперу.

Писати книжки — це, крім усього іншого, ще й чародіяти.

Знаєш, із цими письменниками взагалі дуже дивна штука. Більшість навіть не уявляють собі, що книжку пишуть люди, які нічим від решти не відрізняються. Про письменників звичайно думають, що вони вже давно померли, і не здогадуються, що їх можна зустріти де-небудь на вулиці чи в крамниці. Люди знають їхні історії, але не знають, як їх звати, а в обличчя — й поготів.

"Тому що страх убиває все, — якось сказав їй Мо. — І розум, і душу, й уяву".

— Та не дивися ти вовком! — сказала Елінор, стривожена виглядом дівчинки. — Ось побачиш, наша поїздка буде куди веселіша, ніж мандри бідолахи гобіта. Веселіша й коротша!

(Корнелія Функе "Чорнильне серце")


Немає коментарів:

Дописати коментар