вівторок, 29 квітня 2014 р.

62. Дара Корній "Зворотний бік темряви"


А-а-а, ну за що так зі Стрибом і Птахою?:'(­
Як завжди!
Загалом, друга частина сподобалася. Тут і флешбеки Птахи, і страждання Стриба, і виверти Мальви. Хоча увага прикута більше до Птахи. Мальва якось на фоні лишається. Сподіваюся, у наступній частині більше про неї та навчання Остапа піде. А ще побільше б про світ сірих :3
Хоча пані Дара й наголошує на неправильності сірості, проте я з нею не згодна. Усього має бути в міру. Інше питання — як вона бачить цю сірість. Як то кажуть, чинити правильно не завжди мудро.
Я погоджуюся з твердженням того, що коли забагато добра, людина розмліває. Має бути якесь напруження, без нього вона не здатна рухатися уперед. "Зло" (недобрі речі з погляду конкретного суб’єкта) — це лиш каталізатор до розвитку. Якщо жити в самій благодаті, то хіба буде людина мінятися?
Сірі авторки відмовилися від почуттів і за них нещадно карають своїх. Що ж, це сірі у баченні Дари Корній.

Завжди вибирає жінка — відома всім аксіома, яка не потребує доведення. [...] Бо коли тебе вибирає така жінка, як Птаха, то назавжди. І можеш піти від неї до іншої тільки мертвим.
***

...слова — це не просто набір звуків, який вилітає зсередини людини. Це те, що ти народжуєш. Ти можеш народити прекрасне, ніжне й добре створіння, а можеш покруча, вбивцю, що губить не тільки оточуючих, на яких впливають твої покручі-слова, а й тебе.

***

Коли не знаєш, як воно на тебе діятиме, ліпше не рухати.

***
...любов буває різною — до людей, до ближнього, до світу, до дитини, до землі, до неба... А кохання? Кохання буває тільки одним-єдиним, назавжди.

***

Слова — то не просто звуки з твого рота, а частинка твого єства.

***

Не завжди найнадійнішим є те, що міцне та важке з вигляду. Інколи найлегше буває найнадійнішим.

***

Для спілкування не завжди потрібні слова, інколи вчинків достатньо.


"Чим там він має дивитися? — подумав Стрибог. — Хіба сліпці бачать?"
Старий почув його думки:
— Сліпці не бачать,а от сліпі бачать ліпше, аніж зрячі, бо дивляться не тілесним органом, вони зорять душею.

— Я тебе відпускаю — іди. І знай, що істина насправді завжди одна і треба вміти бачити її серцем.
— Бачити серцем? — перепитував Стрибог. — Запхай собі його залишки куди подалі. Ти сам сказав, що я чоловік з розбитим серцем. А розбите серце крім болю не годне більше нічого ані відчувати, ані бачити.


Щоб стати кращою, важливо знати не лишень те, що та як слід робити, важливіше пізнати інше — чого не слід робити.


...повага та дружба не завжди синоніми. Часто повага залишається тільки повагою, і цього цілком достатньо, щоб вижити.

Немає коментарів:

Дописати коментар