51. Дж. Р. Р. Толкін "Володар перснів: Братство персня"
А Ельберет! Ґільтоніель!
Нарешті! Нарешті нормальний переклад! Нарешті моя власна книга ВП! *О*
Тепер розумію, що писав справді Професор. Виникло відчуття, що я читаю якусь стародавню легенду чи епічну пісню. Мова така... висока. Особливо відчутно було контраст, бо я перед тим "Темну вежу" читала. Незвичайно. Хоч це й серйозна розповідь, проте гумору там вдосталь. Але його треба помічати. Особливо мене приємно дивували репліки Сема. Так, я дивилась фільм (давно, правда, часом неуважно) і тоді не дуже звертала увагу на цього героя. Але у книзі персонаж грає неабияку роль.
Що ж, буду чекати, коли мені прийде друга частина, яку я замовила.
О ясна Пані! Біла Сніж!
Княжно з-за Західних Морів!
О Світло наших роздоріж
Над сіттю гілля угорі!
Ґільтоніель! О Ельберет!
Ясний твій зір і чистий лет!
О білосніжна! Біла сніж!
Тобі з-за Моря ці пісні.
О зорі, вас у Морок-Рік
Засіяла її рука,
Ваш чистий погляд угорі —
То срібна музики ріка!
О Ельберет! Ґільтоніель!
Серед далеких цих земель
Ми не забули ще, як цвів
Твій промінь Західних Морів.
***
Не золото — все, що сяє,
Не всі, хто блукає, — блудні.
***
Але не нехтуйте мудрістю, яка прийшла до нас крізь далекі віки: бо часто трапляється так, що бабусі тримають у пам’яті назви речей, які колись обов’язково було знати мудрим.
(Дж. Р.Р. Толкін "Братство персня")
Коментарі
Дописати коментар