вівторок, 29 квітня 2014 р.

50. Стівен Кінг "Загублена земля: Темна вежа - 3"


Здолати залежність від героїну — дитячі забавки порівняно з тим, аби перемогти залежність від дитинства.

— Та це просто дурість! — заволав Едді.
— Саме життя — дурість.
— Ага, напиши це на листівці і надішли у "Друг читача", трясця його матері.

— Знаєш, біле здоровило, часом я тебе просто ненавиджу.
Роланд взявся руками за голову і міцно стис.
— Іноді я сам себе ненавиджу.
— Але ж це тебе не спиняє?

— Ми КА-ТЕТ, — почав Роланд, — тобто гурт людей, пов’язаних долею. Мислителі мого краю колись казали, що ка-тет може зруйнувати лише смерть або зрада. А Корт, мій великий учитель, вважав, що, оскільки смерть і зрада — це спиці в колесі ка, то ніхто й ніщо не зможе розірвати такий союз. І з роками я дедалі більше схилявся до Кортової думки. Кожен член ка-тету — як шматочок головоломки. Сам по собі він загадка, а от коли їх усі зібрати докупи, то виходить картинка... чи частина картинки.

І тут Сюзанна згадала що відповів її батько, тихий, але наскрізь цинічний чоловік, коли вона одного разу спитала, чи справді на небесах є Господь, який керує всім сущим. "І так, і ні, Одетто, — відповів батько. — Я вірю в Бога, але навряд чи Йому зараз є до нас діло. Гадаю, після того, як ми вбили Його єдиного сина, Він добре все обміркував і вирішив, що сини Адама й дочки Єви невиправні, з ним вже нічого не вдієш. Правильно зробив, до речі".

"Доню, кожен з нас чує, що хтось до нас говорить, — трохи заспокоївшись, сказав він. — Але ти точно можеш побитися об заклад на останній долар: кожному з нас — і цей преподобний Мердок не виняток — цей голос каже тільки те, що йому вигідно. Так набагато зручніше жити, повір".

У нас тут схибнутий і геніальний монорейковий поїзд типу "привид у комп’ютері", який любить загадки і рухається швидше за звук. Зануримось у світ пригод фантастичної версії "Польоту над гніздом зозулі"!

Немає коментарів:

Дописати коментар